Світлана Вольнова – українська телеведуча, модель, фотограф, продюсер, актриса, світська левиця. Несамовита білявка, яка здатна на будь-які шалені вчинки: то вона з’являється на людях у самому лише рушнику, то приходить у супроводі чарівної дівчини на повідку, то її – побиту і розхристану – приводять працівники міліції… Так, Світлана Вольнова знає, що таке PR та епатаж і як вони працюють. А працюють вони на неї. А ще вона знає, що таке гламур, несмак і як знаходити спільну мову з речами. Своїми знаннями найгламурніша діва поділилась із читачами журналу«StyleBoom».

Світлана Вольнова: «Повірте, я маю що розповісти»

StyleBoom: Світлано, як нам відомо, Ви нещодавно повернулись з Америки, де пробули більш як місяць. Одні кажуть, що у Вас там бізнес, інші – що чоловік… І все ж таки з чим пов’язаний такий довгий візит?

Світлана Вольнова: В Америці я пробула близько двох місяців. Це був досить насичений і важкий візит для мене. Пов’язаний як з бізнесом, так і з особистим життям. Колись я детальніше розповім про це, але не зараз. А може, навіть напишу книгу про американський досвід свого життя. Повірте, я маю що розповісти.

SB: Що нового привезли із колиски капіталізму – ідеї, задуми, одяг, знайомства, проекти тощо?

С.В.: Як завжди, ідеї. Якоюсь мірою, це проект «Fashion Police зі Світланою Вольновою», який скоро з’явиться в «Tabloidе», а пізніше, може, й на ТБ. Найголовніше, що я привожу зі собою з Америки, – це впевненість у власних силах, віру у свою жіночу чарівність і діловитість. Хочеться цей стан зберегти якомога довше.

SB: Щораз частіше у ЗМІ до Ваших заслужених регалій додають слово «продюсер». Розкажіть про цей аспект своєї діяльності детальніше.

С.В.: Просто ЗМІ нарешті почали мене любити (Посміхається). Продюсерська фірма «StudioImpossible» в мене була ще на початку 2000-х, і створена вона була для підтримки творчих ініціатив українських дизайнерів, художників, декораторів. Зараз цієї компанії немає, але є благодійний фонд «Аут» – створений для підтримки людей, що хворіють на аутизм. Вони, до речі, дуже талановиті! Там я – одна з чотирьох співзасновників, людей шанованих і відомих. Ось найближчим часом моє розуміння, як робити події, де знаходити гроші і як допомагати, буде спрямоване в це русло. Так що продюсерський талант згодиться.

SB: Який Ваш останній продюсерський проект?

С.В.: «Шоу-інтерв’ю з Ігорем Григор’євим» разом із брендом «Sobranie». Було цікаво привезти з Москви легенду 1990-х, головного редактора журналу «ОМ» Ігоря Григор’єва і представити його публіці в новій якості джазового музиканта.

З нових естетських проектів найближчим часом – це «Фатальні стратегії», концепт-презентація книги французького мислителя Жана Бодріяра. Там буде багато музики, шоу, сучасного мистецтва.

SB: Вас часто називають дівою гламуру. А що для Вас означає саме слово «гламур»?

С.В.: Гламур – це я, і ніхто інший в Україні.

SB: Що таке, на Вашу думку, несмак?

С.В.: Несмак – це прийти на прийом до англійської королеви в калошах. А взагалі, несмак може бути навіть кумедним.

SB: Скажіть, яку і якого кольору річ Ви б ніколи не одягли? І чому?

С.В.: Та я одягну будь-яку річ, важливо правильно її обіграти. І в найбезсоромнішу річ можна додати аристократичного холоду. Коли я працювала моделлю, саме мені діставались найдивніші речі, які було важко показати. Часом засмучувалась: усі в красивих сукнях, а я незрозуміло в чому… але завжди виправдовувала будь-яку парадоксальну річ.

SB: Ось уже який рік поспіль усі модниці Києва кусають лікті, спостерігаючи за Вашим гардеробом. Скажіть, Ви користуєтесь послугами стилістів?

С.В.: Кусають? Це Ви добре сказали. Стиліст – я сама. Коли за кордоном займаюсь шопінгом, то влаштовую для продавців таке шоу, про яке вони ще довго згадують. Навчаю їх, як носити сукню задом наперед і додавати ексцентричні аксесуари в образ елегантних суконь.

SB: Опинившись у магазині, як визначаєте, що та чи інша річ саме Ваша?

С.В.: Це кохання з першого погляду. Я її бачу одразу, де б вона не ховалась від мене. Так ось беру свою річ і купую. А якщо грошей не вистачає, то кажу їй: «Сиди тихо і не продавайся, допоки я тебе не куплю». Як правило, моя річ мене чекає (Посміхається).

SB: Чого очікувати від Вас наступного року?

С.В.: Нової хвилі моєї популярності. Сюрпризів в образі, яскравих історій і неординарних вчинків.