Алан Бадоєв – відомий український кінорежисер, сценарист та кліпмейкер. Усесвітня слава прийшла до нього після екранізації першого повнометражного ігрового фільму «Orange love». На фестивалі у Каннах європейські критики назвали його першим справжнім фільмом українського кінематографа. Бадоєв зняв відеокліпи для зірок першої величини українського та російського шоу-бізнесу, таких як Вєрка Сердючка, Ані Лорак, Алла Пугачова, Софія Ротару, Валерій Меладзе, Світлана Лобода тощо… Алан не зупиняється на досягнутому і працює над новими проектами, про які розповів у нашій рубриці.

 

– Нещодавно Ви приїжджали до нашого міста та провели великий кастинг, на якому були представлені кілька модельних агентств, актори. Що саме плануєте знімати у Львові?

– На цьому кастингу я шукав акторів для музичних новел, які буду візуалізувати у Львові для проекту Лари Фабіан – «Мадемуазель Живаго»! Цей музичний проект складатиметься з 11‑ти музичних новел, знятих на музику композитора Ігоря Крутого.

– Світ сучасної жінки, який він?

– Це світ сильної жінки, яка все ще прагне любові, чуттєвості, ніжності, яка шукає свого сильного чоловіка.

– Чи змінилась сучасна жінка і якою б її хотів бачити чоловік?

– Безумовно, образ сучасної жінки змінився. Зараз вона більш відповідальна, емансипована і владна особистість. Не знаю, чи всі чоловіки готові зустрітись із такою жінкою, адже більшість просто пасує перед її силою і красою. Особисто я не бачу в такій еволюції жінки нічого поганого, єдине, хотілось би, щоб вони не забували, що, незважаючи на силу, їх ще повинні любити.

– Чи мали Ви можливість побачити Львів та прогулятись його давніми вуличками? Якщо так, то яке враження на Вас справило місто? На яких львівських вуличках відбуватимуться події?

– Я вважаю, що Львів – це одне з найкрасивіших міст. І мені приємно, що у зв’язку з чемпіонатом світу із футболу, який відбудеться у 2012 році, в це місто вкладають гроші – на реставрацію, ремонт доріг, озеленення. Такі пам’ятки культури, як Львів, потрібно старанно оберігати та охороняти. Знаєте, я за першої ж нагоди приїжджаю до Львова – для того щоб знімати чи просто відпочивати. Це місто наділене прекрасною і теплою атмосферою, воно надзвичайне.

– Фільм «Orange love» приніс Вам міжнародне визнання. Зараз Ви працюєте над іще однією повнометражною картиною. Коли глядачі зможуть побачити її і як просувається фільмування?

– Підготовча робота до зйомок фільму вже давно завершена. Ми затвердили всіх акторів і вже навіть почали знімати, але через епідемію грипу нам довелось трохи відкласти знімальний процес. Як тільки мине пік пандемїї, ми відразу ж продовжимо роботу. А прем’єру фільму «The Тьолки» плануємо на другу половину 2010 року.

– Що саме Ви, як режисер, хочете сказати у
 фільмі «The Тьолки»?

– У цьому проекті моє завдання полягає в тому, щоб дуже доступно, тонко і красиво розповісти історію одного сучасного молодого чоловіка, який довгий час жив за хибними орієнтирами, а коли отямився, зрозумів, що сам же і приготував для себе апокаліпсис. Це історія Піноккіо, якого створили сучасні технології і цивілізація. Створили і сказали: «Ти супергерой!» А Піноккіо пожив трохи, втік з театру в реальність і зрозумів, що він всього­навсього поліно, яке палять, щоб зігрітись.

– Робота над фільмом напевне забирає багато часу. Чи не означає це, що на якийсь час Ви припините знімати кліпи?

– Тільки­но у графіку зйомок фільму з’являється невеличка пауза, я берусь за кліпи. Буквально на днях екранізував музичне відео на пісню Макса Барскіх «Агонія». Це буде більше ніж кліп. Це невеличкий екшн, наповнений кіношними спецефектами, справжніми трюками, багато з яких виконував сам співак. Крім того, це прекрасна історія про силу справжнього кохання. Герої кліпу ідуть назустріч своєму коханню, назустріч один одному і нічого в цьому світі не може їм завадити: ні стіни, ні вагони метро – вони долають усе на своєму шляху.

– Вам за видом діяльності доводиться бути хорошим психологом. Характер якої людини Вам найцікавіше розкривати у своїх роботах?

– Безперечно, для того, щоб зняти кліп для артиста, мені потрібно зрозуміти людину, її спосіб мислення, проникнути у її внутрішній світ і підібрати ключик до її таємних замків. І якщо мені це все вдається зробити, тоді результат виходить прекрасним. Таке трапляється, коли артист мені довіряє, а його творчість та світогляд цікаві мені.

– Якби Ви знімали фільм про своє життя, який би жанр обрали: містика, мелодрама, комедія чи екшн?

– Пригодницьке кіно.

– Незабаром в Україні вибори, багато відомих людей публічно підтримують того чи іншого кандидата у Президенти. А на Вашому офіційному сайті червоне серце. Чи означає це, що Ви також не байдужі і відкрито демонструєте свою позицію?

– Ні, це «серце» було придумане і зроблене задовго до того, як стало емблемою Юлїї Тимошенко. Я не є заполітизованою людиною, не дуже добре розбираюсь у політиці і маю замало часу, щоб думати про неї. У мене інакше покликання. Я створюю красу, возвеличую замки культури та естетики – це мій вклад у життя країни загалом і своє особисте.

– Чи користуєтесь Ви сайтами «Однокласники», «В контакті»? Бо сторінки зареєстровані на Ваше імя там є.

– Насправді мені не вистачає часу для спілкування в мережі, тому моїх анкет там немає. Правда, є сайти, присвячені моїй творчості, які створили глядачі. Іноді цікаво дізнатися їхню думку.

– Чи вірите Ви в долю?

– Безумовно, доля – це важливий вказівник для людини. Але я вірю і в те, що у долі є багато поворотів, доріг та роздоріж, і від того, яким шляхом піде людина, така карта долі і відкриється перед ним.

– Чи згідні Ви із твердженням, що кожна людина є режисером свого життя?

– Усі ми самотужки обираємо свій шлях, режисуємо власне життя в рамках автономії від продюсера, а в даному випадку від вищих сил.

– Незважаючи на молодий вік, Вам багато вдалось досягнути. Що саме спонукало йти до своєї мети?

– Небажання стояти осторонь самого життя. Мені подобається іти в ногу зі життям, подобається бути попереду, подобається задавати тенденції.

– Продовжте, будь ласка, речення. Успіх – це….

– Постійні пошуки себе, пошуки нових граней своїх талантів та здібностей, це щосекундна робота, безупинний рух уперед і лише уперед, без страху програти поєдинок, а потім перемогти битву.

– Ви одружені, є батьком двох дітей. Чи будете втручатись у вибір їхньої професії? Можливо, Ви вже маєте якісь плани щодо їхнього майбутнього?

– Ми з Жанною постараємось дати їм хорошу освіту, намагатимемось максимально розширити спектр сфер, у яких вони зможуть розвиватись і стати професіоналами. Я хочу дати їм широкий вибір можливостей, а вирішувати, що їм ближче до душі, вони будуть тільки самі.

– Незабаром новорічні свята. Як плануєте їх провести?

– Можливо, поїдемо зі сім’єю в Лондон, а потім на Кубу.

– Побажаєте щось нашим читачам?

– Напередодні Нового року хочу побажати усім, щоб, піднімаючи келих шампанського і підбиваючи підсумки цього року, ви змогли знайти в ньому максимум позитиву та максимум зробленого. Також поставили собі нові цілі, яких успішно досягатимете у наступному році.