Галина Маслюк – Почесний консул Республіки Казахстан у Західній Україні, президент компанії «Галнафто-Інвест». Потрібно мати талант, щоб поєднувати такі риси, як сила волі, цілеспрямованість, і водночас неймовірну жіночність та витонченість, а крім того, завжди привабливо виглядати. Як же вдається бути такою сильною та стильною?

 

StyleBoom: Пані Галино, Ви – елегантна, тендітна жінка у досить жорсткому світі бізнесу. Завдяки яким якостям упевнено тримаєтеся на висоті?

Галина Маслюк: Від початку роботи в бізнесі я рухалася сходинка за сходинкою завдяки надійним друзям та партнерам. Мені довіряли серйозні справи – і я гідно їх виконувала та реалізувала. Не впоратися не могла, як і не могла підвести тих людей, які в мене вірили. Такі якості, як порядність, відвертість, відкритість та чесність, – мої основні принципи у спілкуванні та бізнесі, цього ж я вимагаю від інших.

S. B.: Уміння ставити перед собою мету, тримати слово, не просто керувати людьми, а проводити переговори, досягати консенсусу – Ви колись бачили себе такою діловою жінкою?

Г. М.: Ніколи у світі! Я хотіла і хочу насолоджуватися життям, домашнім затишком, дітками, а не кар’єрою. Але кожному Бог дає своє, доводиться працювати.

Проте насправді я слабка жінка, яка може бути сильною завдяки надійному тилу та міцному чоловічому плечу, на яке завжди можна спертися…

S. B.: Чоловіки заздрять Вашим успіхам?

Г. М.: Поруч зі мною розумні чоловіки, які ніколи не заздрять, а розділяють мій успіх, радіють та підтримують мене. Це справжні чоловіки. А можливо, хтось там десь… але я на них
не звертаю уваги.

S. B.: Попри зайнятість, чи завжди знаходите час, сили для чоловіка та сина. Як оцінюєте своє сімейне життя?

Г. М.: Головою сім’ї є чоловік, тож нехай він і оцінює наше сімейне життя. Звичайно, намагаємося разом проводити вихідні. І коли я не у відрядженні, то вдома готую і подаю сніданок своїм рідним, щоб водночас поговорити про особисті справи, плани. Відповідно, ніколи зранку вчасно не приходжу на роботу (усміхається), якщо, звісно, немає важливих зустрічей.

S. B.: Що для Вас є джерелом життєвої енергії?

Г. М.: Джерелом життєвої енергії є мій син Андрій. У нього черпаю сили та натхнення, йому і віддаю енергію. Заради нього я готова на все.

S. B.: Торік завдяки Вашим зусиллям Україна, Львів зокрема, вперше побачила картини Шевченка, написані в Казахстані. На перший погляд, це «культурна робота»:
домовитися із міністерством культури Республіки Казахстан і привезти нам в Україну. Насправді – титанічні зусилля у переговорах з музеями, домовленості з митницею, фінансовий бік питання. Ви особисто гарантували безпеку та повернення робіт у Казахстан. Задоволені результатом?

Г. М.: Дуже! Признаюся, маю ризиковану рису – я якоюсь мірою авантюристка. Бачу ціль – і досягаю її. За наслідки наперед не хочу переживати. Якщо берешся за будь­яку велику справу і починаєш аналізувати, а що буде, «якщо картини вкрадуть», «якщо люди не прийдуть»… – можливі труднощі під час роботи завжди долаємо спільно з тими людьми, які поруч зі мною.

S. B.: На відкритті цієї виставки Ви вразили всіх розкішним етновбранням та бездоганною фігурою. Попри зайнятість, як підтримуєте фізичну форму?

Г. М.: Менше їсти і мати стимул завжди гарно виглядати – це головне правило для кожної жінки. Для психологічної підтримки, зняття напруги, стресу раз­два у тиждень відвідую тренажерний зал, хоча мені там важко, більше задоволення отримую від масажу.

S. B.: Ви завжди бездоганно виглядаєте, стильно та красиво одягнені. Вибираєте вбрання самі чи користуєтеся послугами стиліста?

Г. М.: Вбрання вибираю сама. Не маю часу на пошиття,
в основному купую готовий одяг. Хоча одним із моїх варіантів відпочинку є втілення власних дизайнерських задумів. Є у мене улюблені модельєри у Львові, в Києві. Із ними люблю поговорити про моду, напрями, тенденції… Фасони майбутнього вбрання вибираю сама, адже так, як сама себе людина відчуває, жодні дизайнери, навіть мої улюблені, такі як Dior, Dolce Gabbana, не зможуть відчути.

S. B.: Ми Вас зустрічали на показі Діани Дорожкіної, але не як гостю, а в ролі моделі. Що для Вас мода?

Г. М.: Чи це Міланський показ мод, чи UFW, чи показ Діани Дорожкіної (як Ви все знаєте! – усміхається) – для мене це відпочинок. Чесно кажучи, з Діаною Дорожкіною ми друзі, вона мене запросила продемонструвати її одяг, і я не змогла відмовити. Але це, так би мовити, для мене відпочинок, це те, де на кілька хвилин я можу забути про роботу і побути просто жінкою.

Слідкувати за модою, новинами у перукарській справі та косметології – це моє улюблене заняття, де я справді почуваюся обізнаною жінкою. Мої товаришки в основному займаються тим, чим я мрію – нічим (усміхається). З ними про газ та інвестиції в Україні не поговориш, тому маю бути в курсі новинок моди, манікюру та макіяжу.

S. B.: Чи є у Вас жіночі слабкості, які стосуються гардеробу?

Г. М.: Дуже довго моєю слабкістю була коротка спідниця, але коли взялася за дипломатію (усміхається) – довелося дещо змінити стиль.

S. B.: А що саме для Вас означає бути справжньою жінкою?

Г. М.: Бути коханою і мати можливість дарувати любов. Вважаю, що тільки оточена любов’ю жінка може дихати, творити і бути справжньою жінкою у всій своїй красі.

S. B.: Про що мрієте?

Г. М.: Моя мрія – таємниця, як здійсниться – розкрию (усміхається). Взагалі, мрію мати більше часу для відпочинку. Бути сильною, перемагати – це моя робота. Як втомлююся, іноді думаю – навіщо воно мені…
А все через відповідальність, а також заради сина і віри тих людей, які мені довіряють.

S. B.: Ви – сильна, вольова жінка. Чи легко Вас образити?

Г. М.: Мене образити важко. Бо завжди стараюсь зрозуміти ситуацію. Болючим для мене є тільки одне в житті – коли мені говорять, що заради досягнень, грошей забуваю, що я – жінка. Хоча це неправда, так говорять ті, хто хоче зробити мені боляче, хоч я намагаюсь зрозуміти і їх.

S. B.: А що весняного побажаєте жінкам?

Г. М.: Бажаю, щоб ми – сильні, незалежні, самодостатні – були справжніми жінками! Мали змогу почуватися слабкими і ніжними саме завдяки сильним чоловічим рукам, які готові нести нас на край світу. І саме навесні мудра жінка знає, коли і як відкласти свою і чоловікову роботу, щоб поринути у вечірні обійми вишневих пелюсток і ловити миті справжнього життя…